Питер Капальди читает "ответ запорожцев турецкому султану". Судя по переводу, вариант взят приблизительно этот.
Султан:
Я, султан і владика Блискучої Порти, син Мухаммеда, брат Сонця і Місяця, внук і намісник Бога на землі, володар царств Македонського, Вавілонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, винятковий лицар, ніким непереможний воїн, невідступний хранитель гробу Ісуса Христа, попечитель самого Бога, надія і втіха мусульман, великий захисник християн, повеліваю вам, запорозькі козаки, здатися мені добровільно і без жодного опору, і мене вашими нападами не змушувати перейматись.

Козаки
Ти, султан, чорт турецький і проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера секретар. Який ти в чорта лицар, коли голою сракою їжака не вб'єш. Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синів христіянських під собою мати, твого війська ми не боїмось. Землею і водою будем битися з тобою, распроїб твою мать. Вавилонський ти кухар, Македонський колесник, Єрусалимський броварник, Александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипта свинар, Вірменська свиня, Татарський сагайдак, Каменецький кат, всього світу блазень, самого гаспида внук і нашого хуя крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб. Отак тобі запорожці висказали, плюгавче. Не будеш ти і свиней христіянських пасти. Тепер кінчаємо, бо числа не знаємо і календаря не маємо, місяць на небі, рік у книзі, а день у нас, який і у вас, за це поцілуй в сраку нас!